Калькулятор расчета монолитного плитного фундамента тут obystroy.com
Как снять комнату в коммунальной квартире здесь
Дренажная система водоотвода вокруг фундамента - stroidom-shop.ru

Голова української делегації в ПАРЄ: Повернення РФ викличе нову кризу в Раді Європи

Навіщо у ПАРЄ хочуть терміново змінити регламент і чому це може призвести до нової кризи в Раді Європи? – в інтерв’ю DW пояснив голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв.

У Парижі 3 червня розпочинається засідання регламентного комітету Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). На ньому має бути затверджена доповідь, яка запропонує змінити регламент таким чином, щоб у червні дозволити делегації Росії у ПАРЄ на безумовних підставах повноцінно брати участь у роботі асамблеї. Останні роки делегація РФ не їздить до Страсбурга на знак протесту проти санкцій, зокрема, позбавлення права голосу, накладених на неї у квітні 2014 року через незаконну анексію Криму. Конфлікт між Радою Європи і Москвою може призвести до того, що вже у липні Росія перестане бути членом РЄ. Аби уникнути цього, Комітет міністрів РЄ під час свого останнього засідання у Гельсінкі закликав всі органи організації гармонізувати свою діяльність і надати кожній країні право брати участь в усіх її статутних органах. Тепер ПАРЄ має втілити це рішення на практиці.

Напередодні ухвалення доповіді про внесення змін до регламенту ПАРЄ DW вирішила дізнатися про очікування української та російської сторін від цього засідання. Утім, спроби DW поспілкуватися з російськими депутатами та представником РФ при Раді Європи виявилися безуспішними: запити залишилися без відповіді. Що думають у Києві про запропонований механізм повернення делегації Держдуми РФ в ПАРЄ DW розповів голова української делегації в асамблеї, член регламентного комітету ПАРЄ Володимир Ар’єв.

Deutsche Welle: Пане Арєв, чого очікує українська сторона від засідання регламентного комітету ПАРЄ?

Володимир Ар’єв: Ми розраховуємо на те, що політична доцільність, яка зараз домінує в Раді Європи, не зруйнує підвалини самої організації. Оскільки те, що зараз відбувається, насправді є порушенням принципів, виконання яких РЄ вимагає від своїх членів.

Що ви маєте на увазі?

Рада Європи гостро критикує країни, котрі під час виборчого процесу змінюють законодавство, яке може вплинути на результати виборів. У випадку з ПАРЄ це робиться для того, щоб змінити внутрішні правила перед виборами генерального секретаря Ради Європи. Адже ці зміни готуються і будуть внесені на розгляд депутатів ПАРЄ за день до голосування за кандидатуру генсека. І це суперечить вимогам РЄ, які вона висуває до своїх країн-членів під час моніторингу виборчого процесу. 

Дати Росії можливість голосувати за кандидатуру генсекаце лише один нюанс цієї історії. Інший полягає у тому, що у липні закінчується дворічний термін невиплат Росією своєї частини фінансового внеску до бюджету РЄ. І після цього хтось має ухвалювати рішення: або Рада Європи про виключення РФ, або Москва про вихід з організації…

Так, зміни регламенту робляться для того, щоб піти назустріч Російській Федерації і не допустити її виходу з РЄ. Я можу погодитися з побоюваннями правозахисників з приводу того, що у разі виходу Росії вона перестане бути частиною Європейського суду з прав людини. Це – доволі сильний аргумент. Проте, з іншого боку, Росія не зробила жодного, навіть найменшого кроку на виконання вимог Ради Європи. Я маю на увазі, що цими кроками могли б стати звільнення усіх українських політв’язнів, які утримуються в Росії та в анексованому Криму, сприяння звільненню військовополонених на окупованому Донбасі. Можна було продемонструвати  готовність і почати мирний процес на Сході України, зокрема в питаннях введення миротворчого контингенту на ці території. Але ми нічого з цього не бачимо.

І в цих умовах піти на поступки означає прийняти російський шантаж, що буде поганим прикладом для інших членів РЄ. Цей політичний процес може закінчитися суттєвим підривом довіри до Ради Європи з боку правозахисників, громадських організацій, реформаторів. Буде дуже погано, якщо Рада Європи продемонструє, що хтось здобув перемогу, а хтось – поразку. Це призведе до нової кризи в організації, можливо, серйознішої, ніж була.

За даними сайту ПАРЄ, російської делегації в асамблеї наразі не існує.

Її і не може існувати, бо Росія не подала відповідної заявки про участь у сесії ПАРЄ у січні, на початку року, тож згідно з чинним регламентом вона не має права брати участі до січня наступного року.

Тож серед змін, які повинен схвалити регламентний комітет, мають бути і ті, що дадуть Росії право у терміновому порядку сформувати делегацію і направити її у Страсбург вже на червневу сесію?

Членам комітету розіслали проект доповіді. Ми вважаємо деякі моменти в ній суперечливими. Але наразі я не можу ні коментувати, ні цитувати цей документ, бо він є суворо конфіденційним і стане відкритим лише після засідання.

Ви спілкуєтеся з колегами з інших національних делегацій. Як вони сприйняли політичне рішення Комітету міністрів РЄ, що далозелене світло на повернення російської делегації, і чи налаштовані вони підтримати зміни регламенту

Серед національних делегацій більш-менш згуртовану, одностайну позицію мають Україна, Грузія, Швеція, Польща. Вони вважають, що безумовного повернення Росії в ПАРЄ бути не може. Позиції інших делегацій розділилися в залежності від політичних груп, особистих переконань депутатів. На останньому засіданні постійного комітету ПАРЄ в Парижі переважна більшість промовців висловлювалася критично щодо цих планів. Але однозначних висновків я робити не можу, оскільки  багато хто й просто промовчав. До червневої сесії ПАРЄ у нас ще є місяць роботи, розмов, діалогів, зустрічей. У фіналі нам треба буде вийти на результат, який не залишив би несправедливо ображеними жертв російської агресії, і не дозволив би агресору тріумфувати.

Інтерв’ю провела Вікторія Власенко.