Калькулятор расчета монолитного плитного фундамента тут obystroy.com
Как снять комнату в коммунальной квартире здесь
Дренажная система водоотвода вокруг фундамента - stroidom-shop.ru

Володимир Ар’єв: Рада Європи 50 років жила без Росії і не мала фінансової катастрофи

Україна сплатила Раді Європи додатковий добровільний внесок у $400 тисяч Парламентська асамблея Ради Європи на порозі реформ. В Асамблеї підготували проект змін до регламенту, мета яких – ускладнити накладання санкцій на держави, які порушують регламент. Насправді гру затіяно лише заради Росії, аби послабити тиск на неї. Якщо зараз санкції на державу можна накласти просто більшістю голосів Асамблеї, то в разі ухвалення змін, для застосування санкцій буде треба не менше 2/3 голосів делегатів Асамблеї, присутніх у залі засідань. На 9 жовтня заплановані дебати з цього питання, а потім і голосування.

ПАРЄ є одним з двох головних статутних органів Ради Європи і представляє інтереси основних політичних партій держав-членів організації. Якщо нинішній проект змін регламенту діяльності Асамблеї втілиться у життя, російська делегація зможе повернутися у ПАРЄ.
На думку українських політиків, запропонована реформа може знизити вплив і самої Ради Європи, найбільшої в Європі організації, куди входять представники усіх європейських країн, що визнають верховенство права і гарантують основні права людини і свободи для своїх громадян.
Нині Росія погрожує вийти з Ради Європи, вважаючи свою участь у цій організації недоцільною через відсутність російської делегації в ПАРЄ. Росіян було позбавлено голосу в Асамблеї у 2014-му. Це було покарання за агресію проти України. Після цього Москва припинила платити щорічні внески до бюджету Ради Європи. Саме тому нині фінансовий фактор є ключовим в арсеналі російського шантажу ПАРЄ.
Свого часу Україна спромоглася пролобіювати усунення з посади президента ПАРЄ відверто проросійського Педро Аграмунта. Нині все більше критики на свою адресу чує генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд. У листопаді 2017-го в інтерв’ю Financial Times він вперше визнав, що лобіює повернення Росії до ПАРЄ. З цією метою він їздить на переговори з Володимиром Путіним до Росії. Але виходить парадоксальна ситуація: з одного боку, генсек заявляє про непорушність принципів організації, що санкції за анексію Криму і події на Донбасі були накладені слушно, а з іншого – агітує європейські країни за повернення делегації РФ до ПАРЄ. Політик застерігає від серйозного ризику у випадку, якщо Росія таки розірве свої відносини з Радою Європи. Аргумент простий – цього не можна допустити, оскільки виконання Конвенції та визнання в країні-агресорі Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) дуже потрібно самим росіянам. А в разі розірвання відносин Росія не звертатиме увагу на ЄСПЛ та на інші європейські інституції.
В Україні відверто не розуміють, чому Рада Європи має шукати шляхи, аби повернути російську делегацію до ПАРЄ. За логікою речей це мала б робити сама Росія, адже агресор провів анексію Криму, почав війну на Донбасі, за що й були накладені санкції.
В українській делегації в ПАРЄ проблему з фінансуванням Ради Європи визнають, але не вважають її ключовою. «Як ця організація жила 50 років до вступу Росії до Ради Європи? Вона ж не мала фінансової катастрофи. Очевидно, для того, щоби зберегти обличчя, потрібно боротися не за гроші, а за цінності, які є фундаментом»,– підсумовує в інтерв’ю «Главкому» голова української делегації в Асамблеї Володимир Ар’єв.
Проект змін до регламенту ПАРЄ розглядатиметься на Асамблеї 9 жовтня. Наскільки реальні шанси у ініціаторів заручитися підтримкою більшості?
 
Важко сказати. Для того, щоби пройшло рішення, потрібно буде зібрати 2/3 голосів з тих, хто буде присутній у залі. Я би не казав, що це неможливо. Але взагалі про це зарано говорити.
 
Про те, що готуватимуться зміни до регламенту було відомо щонайменше рік тому. Якщо російська делегація де-юре не бере участі в роботі ПАРЄ, в голосуваннях, то чиїми руками вони ведуть боротьбу в Асамблеї зараз?
 
Найбільшим «адвокатом» Росії є генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд. Також серед захисників голова групи «лівих» Тіні Кокс (Нідерланди, «Соціалістична партія»), Філіппо Ломбарді (Швейцарія), «Європейська народна партія». Достатньо активно в цьому плані працює Стелла Кіріакідіс (Кіпр, ЄНП), яка тимчасово очолює групу ЄНП в ПАРЄ. Французьку делегацію, партію Макрона можна «відзначити», яку представляє Ніколь Трісс (Франція, віце-президент ПАРЄ), вона також підтримує цей сценарій. Німці також підтримують, але бачу, вони трохи коливаються останнім часом. Можна назвати також голову фінської делегації: вона сама росіянка (Марія Гузеніна, Фінляндія, «Соціал-демократична партія»).

Найбільшим «адвокатом» Росії є генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд

 
Свого часу Україні вдалося добитися усунення Педро Аграмунта з посади президента ПАРЄ. Він своїми діями відверто сприяв Кремлю. Генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд також часто відвідує Росію, зустрічається з Путіним, виступає за повернення делегації РФ до ПАРЄ. Глава Стортингу (парламенту Норвегії) Тоні Вілхелмсен Трьоен, перебуваючи в Києві, не змогла однозначно пояснити, чому Ягланд настільки заграє з агресором і який у нього в цьому інтерес. У вас є пояснення?
 
Я не знаю, в чому саме полягає цей вплив. Були публікації в пресі про певні зв’язки Турбйорна Ягланда з радянськими структурами ще з часів СРСР. Але остаточного підтвердження цьому ми не знайшли. Тим не менше, пан Ягланд переконує всіх, що потрібно щось вирішувати, придумувати, інакше будуть проблеми з фінансуванням організації. Бо інакше, каже він, Росію доведеться виключати з Ради Європи. Все це маніпуляція, адже в правилах Ради Європи немає жодного пункту, який би передбачав автоматичне виключення будь-якої країни. Для цього потрібно провести голосування у Комітеті міністрів (орган Ради Європи, який ухвалює рекомендації, готує до ухвалення тексти конвенцій та угод, здійснює контроль за виконанням рішень Європейського суду з прав людини ЄСПЛ. Складається з глав МЗС країн-членів. Контролює дотримання держав-членів своїх зобов’язань, – «Главком»).

Свого часу Україні вдалося добитися усунення Педро Аграмунта з посади президента ПАРЄ

 
За інформацією джерел «Главкома», Україна нібито уже сплачує додаткові гроші, аби зарадити недофінансуванню організації через відлучення Росії. Це дійсно так?
 
Росія фінансує 7% від бюджету Ради Європи, це близько 33 мільйонів євро. Україна сплатила додатковий добровільний внесок у $400 тисяч. І закликає вчинити аналогічно інші країни. Ні, звісно, ми російський внесок не перекриваємо. Можливо, в організації є проблема з фінансуванням. Але у мене тоді виникає запитання: а як ця організація жила 50 років до вступу Росії до Ради Європи? Вона ж не мала фінансової катастрофи. Очевидно, для того, щоби зберегти обличчя потрібно боротися не за гроші, а за цінності…
 
Чому не врахували жодну з ключових українських правок до проекту документа під час засідання Комітету з питань регламенту, яке відбулося у Парижі?
 
На ньому були досить консервативні настрої. З усіх поправок пройшла лише одна. Знаєте, взагалі той Комітет розділився 50 на 50. Цю одну поправку вдалося врахувати після годинної суперечки.
 
Про яку саме поправку йдеться?
 
«Пройшла» поправка, яка знижує необхідну кількість депутатів для кворуму задля ухвалення рішення про позбавлення повноважень. Але зауважте, що все це тільки проект, поправки інші вноситимуться і надалі.
 
Реформа, виходить, все одно повністю не задовольняє Росію. Москва, за словами голови Ради Федерації Валентини Матвієнко, готується до виходу з Ради Європи. Хоча тиждень перед цим посол РФ в Раді Європи Іван Солтановський запевняв, що його країна не виходитиме із організації. Як пояснити таку поведінку Росії?
 
Наскільки я знаю, навіть в команді Ягланда дуже незадоволені такою історією (поведінкою Росії), бо це підриває весь план (змін). Ця поведінка – намагання посилити тиск на Раду Європи для того, щоби вона поступилася принципами і піддалась шантажу, в тому числі фінансовому.
 
Цей шантаж дієвий?
 
Побачимо невдовзі.
 
Які механізми є в України, аби не допустити проросійського голосування за проект змін у ПАРЄ?
 
Я їздитиму для цього до колег з різних країн Європи, розмовлятиму з ними. Просив інших членів нашої делегації те саме робити. За себе сказати можу, що працюю, аби з’явилися відповідні публікації у західній пресі. Є пропозиції ініціювати перенесення розгляду цього питання на січень. Але я не бачу згоди у цьому питанні серед більшості членів Асамблеї. В тому, що його можуть перенести, до речі, є небезпека. Тому що це розглядатиме в такому випадку Постійний комітет, на якому 2/3 голосів зібрати значно легше (ніж на засіданні Асамблеї). Тобто перенесення навпаки може бути гіршою ситуацією. У нас є механізми, ми разом із журналістами, правозахисниками, громадянським суспільством, з урядовими організаціями піднімаємо велику хвилю для того, щоби те, що відбувається у Раді Європи стало відомо якомога ширшому колу. У нас дуже мало часу, але ми зі свого боку зробимо усе можливе.
 
Відомо, що делегати з країн Балтії, Польщі, Британії мають позицію, максимально близьку до української. А представники Греції, Італії, Вірменії, багатьох інших країн колишнього СРСР є союзниками Росії. Не є таємницею, за яке рішення вони голосуватимуть. За кого ще слід Україні поборотися, які країни ще не визначилися?
 
Не все так однозначно. Уже навіть з італійською стороною знайшли розуміння. Була заява німецької сторони, зокрема мого колеги Франка Шваббе (політик заявив, що жодної довіри до Росії не буде, допоки вона не дотримуватиметься своїх зобов’язань – «Главком»). Насправді єдине, що вимагала Росія, це те, щоби усі санкції з неї були прибрані. Натомість зараз пропонується ускладнення процедури щодо цих санкцій. Я вважаю, що може виникнути ситуація, коли ускладнення процедури суттєво послабить Парламентську асамблею Ради Європи, але в результаті Росія все одно не приїде (не захоче повертати делегацію в ПАРЄ і сплачувати щорічні внески до РЄ – «Главком»). Звичайно, є ті, хто вагаються, і їх дуже багато. Та я не хотів би називати зараз їхні прізвища, оскільки читають вас не тільки в Україні, а й за кордоном.
 
Михайло Глуховський, «Главком»